Поради лікаря та Новини

Вакцинація як право кожної людини і спільний обов'язок

Не сумнівайся - вакцинуйся!

   Лікарі б’ють на сполох: надто багато людей відмовляються від вакцинації себе та своїх дітей через впевненість у тому, що щеплення небезпечні. На сьогодні в країні вже спостерігається спалах захворювання на кір.

        В Україні епідемічна ситуація щодо захворюваності на кір залишається  неблагоприємною. Продовжують реєструватися спалахи в дитячих організованих колективах, закладах освіти, закладах охорони здоров’я, оздоровчих закладах та в побуті. За оперативними даними в Україні на 05.09.2019 р. захворіло на кір 57746 осіб, із них дорослих -27357, дітей – 39389. В Черкаській області - – 741 особа( дітей до 17 років – 269, дорослих – 472).  В м. Черкаси станом на 05.09.2019 р. на кір захворіло 184 осіб, із них дітей від 0 до 17 років – 73, дорослих – 111.

  Найефективніший шлях зниження захворюваності на інфекції, для яких існують засоби спеціальної профілактики – це досягнення високого рівня популяційного імунітету завдяки використанню високоякісних вакцин.

 Імунопрофілактика – захист організму від інфекційної хвороби шляхом проведення профілактичних щеплень вакцинами й анатоксинами, введенням імунних сироваток та імуноглобулінів. Найважливіше значення, як профілактичний засіб, має активна імунізація, яка створює в організмі людини стійку несприятливість до інфекційної хвороби на тривалий період.

 Вакцини - це препарати, які виготовляють шляхом складних біохімічних процесів з мікроорганізмів, продуктів їх життєдіяльності або окремих компонентів мікробної клітини. Вони сприяють створенню штучного специфічного імунітету (проти конкретного збудника), набутого у процесі щеплення і необхідного для захисту організму від хвороби.

Щорічно вакцини рятують життя 3 млн. дітей. Використання сучасних вакцин має невеликий ризик можливих ускладнень, але при цьому є значною перевагою, як для окремої людини так і для суспільства в цілому.

Розрізняють три види імунізації:

Планову  - проводиться усьому населенню, яке досягло відповідного віку за відсутністю клінічних протипоказів. Згідно із Законами України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та «Про захист населення від інфекційних хвороб» населення підлягає обов’язковій імунізації проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, правцю, кору.

За  епідемічними показниками - здійснюється в разі підйому захворюваності серед населення на інфекційне захворювання, що підлягає імунопрофілактиці (кір, дифтерія),  а також виникнення загрози інфікування в разі травми, укусів тварин, вживання в їжу інфікованих продуктів (сказ, правець, лептоспіроз, ботулізм).

Рекомендовані  щеплення - у тих випадках, коли вакцинація не є обов’язковою та залишається на власний розсуд (грипп, вірус папіломи людини, вірусний гепатит В). Взагалі, залежно від вашої історії щеплень, способу життя та віку, вам можуть бути рекомендовані вакцини від вітряної віспи, енцефаліту, пневмококової інфекції та багатьох інших екзотичних хвороб.

  На сьогоднішній день всі профілактичні щеплення в Україні проводять  сертифікованими імунобіологічними препаратами, як українського так і зарубіжного виробництва. З усіма документами, які засвідчують якість вакцини, батьки мають право ознайомитися в кожному пункті щеплення.

Транспортування, зберігання, використання вакцин здійснюють  з обов’язковим дотриманням умов «холодового ланцюга», відповідно до порядку забезпечення належних умов зберігання, транспортування та обліку медичних імунобіологічних препаратів в Україні.

Як працює щеплення?

Імунітет людини — справа тонка й неймовірно складна та комплексна. Організм може розробляти оборонну стратегію після зустрічі з ворожим організмом (вірусом, бактерією) декілька днів, яких при інфікуванні, наприклад, правцем у людини може і не бути.

Вакцинний препарат, що містить певні дози збудника хвороби, опинившись в організмі людини, стикається з клітинами крові – лімфоцитами, які утворюють антитіла – особливі захисні білки, які існують в організмі певний період часу. Це може бути рік, п’ять років і більше. З цим пов’язана необхідність повторних вакцинацій – ревакцинації, після чого формується стійкий тривалий імунітет. При наступній “зустрічі” з хвороботворним мікроорганізмом, при інфікуванні вже живим мікробом, організм вакцинованої людини має план бойових дій – антитіла його впізнають і нейтралізують, і людина не хворіє або переносить хворобу у легкій формі.

Дітям першого року життя рекомендовано зробити 17 ін’єкцій вакцин згідно з календарем профілактичних щеплень.

Що таке колективний імунітет?

Чому  невакцинована людина є загрозою всій спільноті? Вона ж оточена щепленими людьми, чому перейматись?

Фахівці в галузі охорони здоров’я кажуть, що для ефективного захисту спільноти рівень вакцинації населення повинен бути близько 95 %. Зниження цього показника загрожує суттєвим збільшенням випадків захворювання.

Рівень вакцинації повинен бути високим не тільки на національному рівні, але і в кожному окремому колективі, щоб захистити від раптової хвороби всіх його членів, включно з нещепленими. Високий колективний імунітет знижує ймовірність того, що в певному місці інфікована людина зіткнеться з кимось уразливим, наприклад, 9-річною дитиною, чиї батьки відмовилися від щеплень, або немовлям, яке ще занадто мале для вакцини КПК. Вакциновані люди теж мають шанс захворіти, хоча і у легкій формі.

На жаль, колективний імунітет має значення при передачі захворювання від людини до людини, проте не є дієвим, коли йдеться, наприклад, про правець, адже збудник міститься у ґрунті, і шанс підхопити бактерію на дитячому майданчику, де всі малюки щеплені, такий самий, як і в нещепленому колективі.

Вакцинація дорослих

Чи знаєте ви, що за календарем щеплень дорослі також повинні отримувати вакцину проти дифтерії та правця?

Згідно з рекомендаціями МОЗ, першу планову ревакцинацію дорослих, які раніше були щеплені, за віком та епідпоказаннями проводять у віці 26 років (вакцина АДП-М) з подальшою плановою ревакцинацією кожні 10 років. Ревакцинацію можна здійснити безкоштовно у місцевій поліклініці.

Рекомендовано провести вакцинацію проти гепатиту В для тих, хто не отримав її у дитинстві, або людям із групи ризику: медпрацівникам, військовослужбовцям, співробітникам МВС тощо.

 Щеплення для тих, хто подорожує за кордон

Якщо  ви зібрались у подорож, завітайте на сайт Центру контролю та профілактики захворювань (Centers for disease control and prevention, CDC) та дізнайтесь, які хвороби бувають у регіоні, до якого ви прямуєте. World Health Organization також надає перелік країн, подорожуючи до яких необхідно зробити щеплення від жовтої лихоманки, малярії, холери, японської лихоманки тощо.

У країнах Західної Європи на повне вакцинування громадянина протягом життя держава орієнтовно витрачає від 440 до 3400 євро.

До речі, вакцинація є важливою умовою для вступу до багатьох іноземних вишів, і часто лист обов’язкових щеплень у інших країнах є довшим, ніж в Україні.

При  відмові від щеплення загроза є більш реальною та жасткою: після поліомієліту дитина ризикує здобути інвалідність; інфекційний паротит (свинка) може призвести до безпліддя у чоловіків; смертність від дифтерії і правця дуже висока серед хворих.

Тоді як рівень щеплень в Україні знижується, шанси стати жертвою інфекції зростають.

Будучи обізнаною, людина зможе самостійно упевнитись, що користь від щеплень незрівнянно перевищує ризик, навіюваний противниками вакцин.

  У XXI столітті неприпустимо, щоб люди вмирали від хвороб, які можна попередити імунопрофілактикою! Пам’ятайте, вакцинація – це питання не тільки здоров’я і життя громадян, а й питання національної безпеки країни!

 

 Завідувач відділу медико-гігієнічної пропаганди та здорового способу життя КНП «Черкаський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики та здоров’я» Туманова І.І. та фельдшер із санітарної освіти КНП « Перша Черкаська міська лікарня» Семиліт Л.М.


Матеріали по темі:

ВАКЦИНАЦІЯ ЯК ПРАВО КОЖНОЇ ЛЮДИНИ І СПІЛЬНИЙ ОБОВЯЗОК.pdf

ІМУНОПРОФІЛАКТИКА.pdf

НЕ СУМНІВАЙСЯ.pdf